Декомунізація триває, законодавство планують вдосконалити. Мета незмінна — сформувати суспільний імунітет проти порушень прав людини й унеможливити пропаганду тоталітарних практик.
Завершився перший етап декомунізації тоталітарних назв. Після 21 листопада 2015-го рішення про нові назви вулиць українських міст та сіл прийматимуть міські та сільські голови за участі громади. Рішення про нові назви населених пунктів упродовж трьох місяців ухвалить парламент.
На прес-конференції 17 листопада у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” розказали про пам’ятні заходи до 82-х роковин Голодомору. Цьогоріч особливо згадуватимуть “людей правди” — українців та іноземців, чиї свідчення та дослідження зберегли факти голоду. Завдяки їх вчинку світ дізнався про комуністичний геноцид українців.
2 вересня світ відзначає 70-ту річницю завершення Другої світової війни. У цей день 1945 року на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.
На Чернігівщині відновили пам’ятник Леніну, у той час, коли Україна з усіх сил намагається позбавитись комуністичного тоталітарного спадку. Український інститут національної пам’яті звернувся з листом щодо протиправності цього до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та прокурора Чернігівської області.
3 місяці залишилося у громад, щоби декомунізувати щонайменше 908 міст і сіл. Дати пропозиції щодо нових чи повернення історичних назв населених пунктів, що пов’язані з комуністичним тоталітарним минулим, за законом вони мають до 21 листопада.
Символічно, що це збігається з річницею Революції Гідності. Після цього впродовж ще 3 місяців Верховна Рада України проголосує рішення про перейменування.
Державна пенітенціарна служба, Генеральна прокуратура та Міністерство оборони виконують новий закон про доступ до архівів і почали опрацьовувати свої матеріали для передачі до Українського інституту національної пам’яті. Про це відомства повідомили Центр досліджень визвольного руху.
Директор архіву польського Інституту національної пам’яті Рафал Леськевіч підтримує прийнятий в Україні закон про доступ до архівів радянських спецслужб і переконаний, що документи необхідно передати з-під силових відомств до архіву Українського інституту національної пам’яті.
Служба зовнішньої розвідки України готується передати свої історичні архіви Українському інституту національної пам’яті. Раніше про виконання Закону про доступ до архівів повідомила СБУ. Найближчим часом цей процес мають запустити також інші силові структури — МВС, ГПУ та Міноборони.