Відеоролик про реабілітацію репресованих за новим законом став другим у серії робіт, присвячених діяльності Українського інституту національної пам'яті
Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".
Виставковий проект «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» має на меті розвінчати міфи минулого та привести у дію механізми здорового скепсису з приводу нав’язуваних світоглядних позицій і кліше.
Питання не у чорно-білому одязі, а у катастрофічно короткій пам'яті і впертому небажанні знати історію про чорну смерть, яку так зручно прикривати білим фартушком невігластва.
На зустрічі Сталін проголосив тост «за фюрера, якого так любить німецький народ», Рібентроп згодом згадував, що тоді в Москві «немов знаходився серед свої партійних колег». Всі були задоволені, можна було починати війну і рвати на шматки сусідні держави. Новоспечені союзники так і зробили.
Гігантська інсталяція з 2145 старих радіоприймачів звучатиме в унісон ввечері 23 серпня на Соборній площі у Вільнюсі. Рекорд фіксуватиме литовське агентство Factum.