21 жовтня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" на тему радянських репресій, їх належної правової та суспільної оцінки, а також питань декомунізації й політики пам'яті в Україні.
Геноцид – це частина людської цивілізації від самого її початку. Первісні роди, клани і племена винищували одне одного з тою самою жорстокістю, з якою й модерні нації намагаються ліквідувати групи тих, кого вони вважають за ворогів.
Інститут національної пам’яті Польщі спільно із Українським інститутом національної пам’яті та Харківським історичним музеєм запрошують відвідати виставку «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ», яка присвячена 75-м роковинам цих трагічних подій.
Як депортували поляків та українців до Сибіру та Казахстану? Що таке – бути дитиною «ворога народу»? Чи подібні були тоталітарні режими Гітлера та Сталіна?
Про це говоритимуть на зустрічі зі свідками історії, яка відбудеться у рамках дискусійної програми виставки «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ».
Скільки людей насправді поховано у Биківні? Ким були жертви комуністичного режиму? Чи можна вважати Биківню найбільшим "полем смерті" Сталіна? Як комуністичний режим намагався знищити сліди злочину?
«Дорогі селяни, озброюйтесь хто чим може, виганяйте дух радвлади зі свого села. Годі нас грабувати, годі пити селянську кров трудову. Земля вся наша і податки не повинні здиратися. За грабунок, насилля над селянином ми самі повинні відстояти».
"На початку тридцятих років Україна, яку всі знали як житницю Європи, була приречена сталінським комуністичним режимом помирати з голоду. Поділля – сільськогосподарський центр України – за час Голодомору втратив чверть населення…"
Українське село стояло на порозі нової бурі. Другий масовий вихід із колективів зводив нанівець грандіозні сталінські плани. Побоюючись "втратити Україну" Сталін приймає рішення про розправу з бунтівниками на місці.
Співробітники Державного музею історії ГУЛАГу з Москви, які їздили в експедицію на Колиму, планують створити на основі картографічних знімків занедбаних сталінських таборів їхні 3D-моделі.
До дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Служби безпеки України підготував і оприлюднив архівні матеріали про добу Великого терору 1937-1938 років.