МЗС про Волинь: Кожне життя є безцінним, але однобоке трактування історії неприпустиме

Міністерство закордонних справ України прокоментувало роковини польсько-українського конфлікту на Волині в 1943-144 роках. Відомство засудило злочини проти мирного населення всіх національностей і політизацію пам'яті про трагедію.

Дуда звернувся до Зеленського з проханням дозволити ексгумації польських жертв Волині

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Сагринь '44: в пастці героїчного наративу

Я був у цьому селі незліченну кількість разів. Я розмовляв з його мешканцями. Перша думка, яка прийшла до мене під час спроби опису подій весни 1944 року: що Сагринь — це тривання і порядок, але також і руйнування цього порядку та складання в одне ціле в різних формах. Це історія інгеренції влади і боротьби за неї.

В'ятрович поставив полякам умову щодо відновлення співпраці

Україна зніме заборону для поляків на пошукові роботи й ексгумацію після того, як на території Польщі буде відновлено хоча б один із 15 пам’ятників, сплюндрованих за останні роки.

Оля Гнатюк: “Пам’ятати про минуле, але думати про майбутнє”

Сам метафоричний вислів “адвокат України” мені ніколи не подобався. Коли йдеться про речника інтересів, то Україна мала б сама їх представляти. Одне не підлягає сумніву, що між Польщею та Україною склалися особливо дружні відносини, що була підтримка, іноді навіть підтримка беззастережна, до якої українські політики звикли як до чогось самоочевидного.

Делегація зі Львівщини вшанувала пам'ять загиблих українців у Польщі

У суботу, 15 червня, представники товариства "Надсяння" на чолі з головою міжобласного об'єднання "Закерзоння" Володимиром Середою та головою товариства "Надсяння" Соломією Риботицькою вшанували пам'ять невинно вбитих українців у с. Пискоровичі (Республіка Польща), а також запалили лампадки біля школи, в якій були замордовані українці.

Павло Богданович: Геноцид чи ліквідація агентів Гестапо?

Дві людини. Для кожної з них по дві версії подій. Одна версія - “геноцид”. Друга версія — ліквідація агентів Гестапо. Ми представимо два документи. Але таких документів збереглось набагато більше...

Невідомі світлини УГА з архіву Ріко Ярого

7—28 червня 1919 на завершальному етапі українсько-польської війни 1918—1919 була проведена найбільш успішна наступальна операція Української Галицької Армії, що отримала назву - "Чортківська офензива".

Сагринь. Злочин без терміну давнини

"Бандити мали за провідників двох хлопців-поляків, одному 14, а другому 12 літ. Обидва хлопці-поляки виховувалися в Яцюка, господаря-українця. Ці хлопці показали сховище, з якого бандити витягнули 9 осіб і вбили"…

Українська делегація вшанувала пам’ять 366 українців, вбитих у Павлокомі. ФОТО

2 березня численна делегація зі Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини молилася на місці спочинку 366 українців села Павлокома.

У Польщі знову видали палаючу Сагринь за "злочини бандерівців"

Польський ксьондз Тадеуш Ісакович-Залеський проілюстрував публікацію до річниці знищення села Гути Пеняцької фотографією українського села Сагринь.

Трагедія Гути Пеняцької очима радянських партизанів

Крутиков записав, що "День 23 лютого був днем ґрунтовної "святкової пиятики". Врешті-решт, вночі з 24-го на 25 лютого батальйон Кореневського і група Крутикова залишили Гуту Пеняцьку. Разом вони пішли на Кам’янку Струмилову з метою підірвати міст через річку Буг.

МЗС Польщі не подобається інформаційна таблиця в Гуті Пеняцькій

Міністерство закордонних справ України отримало ноту від Посольства Республіки Польща в Києві щодо інформаційної таблиці в колишньому польському селі Гута Пеняцька.

Чергові суперечки навколо Гути Пеняцької

24 лютого у Львівській області вшановували пам'ять жертв каральної акції в колишньому польському селі Гуті-Пеняцькій, яка сталася 28 лютого 1944 року.

Поляки у радянських винищувальних батальйонах (весна 1944 – початок 1945 рр.)

«Дії винищувального батальйону розпалювали національну ворожнечу між українським і польським населенням, за що мирне населення охрестило батальйон «польською поліцією», – підсумував 5 грудня у доповідній на адресу секретаря ЦК КП(б)У Д. Коротченка в. о. прокурора УРСР С. Шугуров.