Російська федерація успішно наслідує найогидніші практики нацистського й комуністичного тоталітарних режимів. Женевська, Гаазька конвенція? Ні, не чули. Для кремлівських необільшовиків українські військовополонені (особливо, азовці) такі ж недолюди, якими "комісари" були для гітлерівців
Чому важливо говорити про жертв війни, а не лише про її героїв? Відповідь на це питання буде представлена на прикладі історії нацистських таборів для радянських військовополонених на території Волині, біографій полонених червоноармійців, їх правового й соціального статусу в роки Другої світової війни та у повоєнний час.
Нещодавно у вільному доступі з’явилися прізвища 96 військовополонених – уродженців України, представників командного складу Червоної армії. Персональні дані воїнів уточнено та доповнено. Перелік систематизовано за областями України.
У Берліні прокурори пред'явили звинувачення 95-річному чоловікові у вбивстві понад 36 тис. людей, коли він служив охоронцем в концтаборі нацистів Маутхаузен.
Музей-меморіал колишнього нацистського концтабору Дахау розшукує родичів радянських військовополонених, розстріляних у 1941—1942 роках. Серед них є 97 українців. Співробітники меморіалу мають надію, що їм вдасться вийти на нащадків воїнів, що були страчені тоталітарним режимом.
25 червня цього року посол України в Австрії Олександр Щерба приїхав у невеличке село Вінден. Він мав від імені Патріарха Філарета нагородити орденом Миколая Чудотворця мешканку села Анну Хакль. Назва ордену невипадкова: 73 роки тому родина Анни врятувала двох утікачів із концтабору Маутхаузен.
"Холодний, зимовий вітер завиває над Освенцимом, оточеним трьома рядами колючого дроту. Здається, що це не дріт дрижить і стогне під вітром, а сама змучена тортурами земля стогне голосами жертв"