Правозахисника Максима Буткевича відзначили нагородою імені Анни Франк

Полонений Росією військовий та правозахисник Максим Буткевич став лауреатом щорічної нагороди імені Анни Франк від посольства Нідерландів у США.

Про це розповіла Надзвичайна та Повноважна посолка України в США Оксана Маркарова.

Нагороду приїхав отримати за сина батько Олександр Буткевич. 

Маркарова розповіла, що у своїй промові згадала про каштан біля фамільного будинку Франк в Амстердамі, який став символом нагороди. 

"Про каштан, який є символом незламного Києва, нашої столиці, що була окупована нацистами у 1941 році та яку в лютому 2022 року намагалися окупувати російські війська. Саме завдяки таким незламним воїнам, як Максим, нам вдається продовжувати боротьбу за нашу незалежність і за нашу перемогу", – наголосила вона. 

Максим Буткевич вступив до лав ЗСУ в березні минулого року. До цього він працював журналістом на всеукраїнських каналах та британському Бі-Бі-Сі й був співзасновником "Громадського радіо", де також працював журналістом та ведучим у 2013–2014 роках.

Близько 10 років Буткевич присвятив правозахисній діяльності, зокрема входив до правління українського представництва Amnesty international та громадської ради при МВС. Також він був співзасновником правозахисного центру "Соціальна дія", одним із засновників правозахисного центру ZMINA та проєкту "Без кордонів".

У березні 2022 року Максим Буткевич пішов служити в ЗСУ. У червні опинився у полоні під Гірським, що на Луганщині. Так званий суд "ЛНР" 10 березня 2023 року засудив Буткевича до 13 років ув'язнення. Окупанти обвинуватили його та ще двох українців у "жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.