Список діячів українського національно-визвольного руху, яких наприкінці Другої світової війни планували ліквідувати за вказівкою з кремля сталінські спецслужби, поповнився ще однією особою. До Андрія Мельника, Степана Бандери і Миколи Капустянського, про плани стосовно убивства яких нещодавно стало відомо з архівних документів розвідки, нині долучився Олег Кандиба (псевдонім – Ольжич) – один із лідерів Проводу українських націоналістів, громадсько-політичний діяч, поет, археолог. Розсекречені документи Галузевого державного архіву СЗР України проливають світло на те, як це відбувалося

15 жовтня 1959 року агент КДБ Богдан Сташинський убив у Мюнхені Степана Бандеру. Але то була не єдина спецоперація радянських спецслужб із ліквідації одного з лідерів українських націоналістів. Дослідники згадують про сім (дехто навіть про десять) замахів, які від кінця 1940-х до 1959 року готувалися на нього. Водночас до сьогодні інформації про підготовку органами НКДБ наприкінці 1944 року першої операції з ліквідації у Берліні Степана Бандери не було. Ці відомості, зокрема план спеціальних заходів 4 управління НКДБ УРСР знайдено у Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України

На початку 1950-х років органи МҐБ СРСР провели надсекретну операцію проти одного з лідерів української еміграції, міністра військових справ уряду УНР в екзилі генерала Миколи Капустянського. Досі про цю операцію ніхто нічого не знав. Нині Служба зовнішньої розвідки України розсекретила й оприлюднила ці унікальні матеріали. Про особливу секретність цієї операції свідчить те, що низку документів виконували лише від руки в одному примірнику і зберігали окремо в додатку до справи, а згодом – у спеціальному пакеті в архіві радянської розвідки у Москві. Апробовані в ній схеми, способи й засоби вбивства пізніше були вдосконалені і застосовані органами КҐБ СРСР під час ліквідації очільників ОУН Лева Ребета у 1957 році та Степана Бандери у 1959 році.

Попри те, що постать адвоката Самійла Підгірського, людини освіченої та інтелігентної, була досить відомою на Волині та Галичині першої половини XX століття, ще донедавна широкому загалу громадськості незалежної України ім’я члена Української Центральної Ради і посла до Польського сейму, громадського, політичного і церковного діяча, який віддав життя за волю України, було ледь відоме

Чи є смішними тези Путіна на історичну тематику? Чим відрізняються міфічний та справжній Степан Бандера? Хто і коли напише наукову біографію провідника ОУН? Як українцям працювати з непростими сторінками минулого?

Фотоапарат, у котрому досі може знаходитись плівка із повстанськими світлинами. Чорна вишивана сорочка українського підпільника. Унікальні роботи підпільного художника Ніла Хасевича. Цілий ряд досі невідомих документів українського підпілля. Це лише невелика частина знахідок, що цьогоріч виявили на Тернопільщині та передали до музею. Де і як був знайдений цей архів? Хто його заховав 70 років тому? Та які білі плями нашої історії можна буде закрити завдяки його матеріалам?