Третина студентів не виходить на зв'язок – проблеми з інтернетом (кажуть містом їздять російські "глушилки"), деякі в селах ховаються від обстрілів у сховищах тощо. Але заняття, як і роботу університету в цілому, варто продовжувати за будь яких екстремальних умов. Важливо донести до кожного студента розуміння захисту своєї держави, бо як свідчить історія, бездержавні нації приречені. Особливість спілкування в тому, що це скоріше консультації, ніж традиційні лекції

Сучасна війна з точки зору формування модерної української нації є безпосереднім продовженням революцій 2004 і 2014 років. У цьому сенсі є головне – протиставлення Росії. Саме це протиставлення, коли українці (у розумінні не тільки етнічні українці, а громадяни України, члени громадянської політичної нації) чітко усвідомлюють у своїй більшості свою відмінність, несхожість з Росією, росіянами. Відповідно, це зміцнює західну орієнтацію українців. Ці зміни захопили більшість громадян України. І це тішить

Це суцільний моральний жах. Все валиться з рук. Для мене зразком окупаційного режиму був гітлерівський (показове порівняння), але поки не так. Росіяни наразі не мають сил повністю контролювати місто, обмежились блокуванням центральної площі, де знаходяться адміністративні будівлі. Проте ця форма не міняє сутності ситуації – якась гібридна окупація, постправда. Очевидно й те, що Херсон опинився десь на периферії війни

Вперше вийшов на вулиці в нових умовах – умовах окупації. У дворі було незвично пусто. Сміттєва площадка була чистою, але сміття не вивозили кілька днів і його складають на спеціально зроблену "локацію". Питної води не знайшов, обійшовши найближчі три точки. Попри інструкції дружини нікуди не ходити, добувати щось їстівне. За квартал від домівки, на центральному проспекті купився натовп. Зайняв дві черги. Одну – за гуманітарною допомогою, другу – за хлібом. За дві години з гаком врешті достоявся

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

В ніч на 21 серпня 1968 року на радіоканалі пролунало гасло «Влтава 666». Генерал Алєксандр Майоров промовив «З Богом, на Тренчін». Радянські війська рушили а бік чехословацьких кордонів. Окупація «братньої країни» була добре спланованою операцією, як з військової точки зору, так і політичних подій, які мали відбутися наступного ранку в Празі. Вторгнення відбувалось під прикриттям «братньої допомоги», наданої на прохання найвищих чинів місцевої комуністичної партії. Ключову роль в цьому сценарії відігравав «лист-запрошення» до окупації, підписаний п’ятіркою чехословацьких політиків.