Голова Львівської обласної ради, член ВО "Свобода" Олег Панькевич виступає за демонтаж пам'ятника жертвам Української Повстанської армії у польському місті Вроцлав.
Цей текст присвячено не вині чи невинності Романа Шухевича, а тій легкості, з якою люди вірять першому-ліпшому аргументові, який збігається з його особистими забобонами. І навіть не намагаються перевірити... (рос.)
Ганс Кох ще раз намагався вплинути - він різко заявив головуючому, що той грається з вогнем. Стецько не менш різко відповів, що грається з вогнем не менше, як Німеччина, яка вже має досвід Першої світової війни...
Після Всеукраїнської хвилини мовчання у пам'ять жертв Другої світової війни та панахиди біля хреста у подвір'ї Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відкрилася експозиція, присвячена долям українських остарбайтерів.
У Львові відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв нацистського та комуністичного режимів в Україні. У зв’язку з цим від сьогодні у місті з’явилась соціальна реклама на білбордах.
На Брюховицькому цвинтарі Львова за участі чільних представників влади міста і області перепоховали солдат Червоної армії, загиблих у Другій світовій війні.
Діяльність одеських божевільних, які прикриваються фіговим листком боротьби з антисемітизмом, є політичною технологією проросійських антиукраїнських сил.
У середу 22 червня о 8:30 у Львові біля колишньої тюрми на вул. Замарстинівській, 7 Учнівське братство розпочне акцію "Урок пам'яті: 70-річчя масових розстрілів у тюрмах Львова".
"...Українська земля - це одна з тих "земель на крові", на яких безумці цього світу здійснювали свої нелюдські експерименти. Якщо ми не будемо обачні, новітні безумці знову розчленують її відповідно до нових таємних протоколів, прирікаючи нас на нові страждання..."
На Янівському цвинтарі у Львові планують встановити пам'ятник 28 дітям, замордованим НКВС у тюрмах міста у 1949-1951 роках. Однак не досліджена інша трагедія, 1940-1941 років, коли діти народжувались у в'язницях і там гинули зі своїми матерями.
Фундація культури і спадщини польських вірмен підтверджує приїзд до Львова одіозного Ісаковича-Залеського - священника, який часто приміряє шати антиукраїнського пропагандиста.