Спецпроект

Львівські студенти розкопують стоянку періоду палеоліту

Перші археологічні розкопки доби палеоліту відбулися на теренах Західної України.

Про це повідомляє прес-служба Національного університету "Львівська політехніка".

Місцезнаходження було відкрито ще у 1981 році, а в 1988-89-х роках проведено археологічні розкопки.

Детальніше про вивчення доби палеоліту розповів безпосередньо організатор розкопок, завідувач відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Олександр Ситник Олександр Степанович:

"Ми вивчаємо умови життя первісної людини, виявляємо межі пам'яток (стоянок) первісних людей. Досліджувана  стоянка - №1, а нараховується ще 5 таких стоянок доби палеоліту. На жаль, більшу частину стоянок зруйновано. Вони є ще Криму, а також група на Дністрі".

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

За словами археолога, на Поділлі знаходять пам'ятки кам'яних решток, артефактів, що свідчить про життя первісних людей, про тварин, на яких вони полювали.

"Ми знайшли артефакти Льодовикового періоду. Вже знаходили знаряддя праці, кістки північного оленя, зубра, бика, роги, ребра та зуби тварин, - повідомив Ситник. - Пам'ятка важлива тим, що вона вже має конкретну дату - 2 рівня культурних шарів (верхній та нижній) датуються відповідно 20 і 40 тисяч років тому. Важливим аспектом є і наявність палеофауни - решток тих тварин, які жили поруч з людиною".

Керівник археологічної експедиції від студентської колегії "Львівської політехніки" Віктор Шепітчак також розповів, що в середньому участь у таборі беруть 30 чоловік. Студенти приїжджають добровільно, на волонтерських засадах.

Експедиція здобула підтримку Міністерства освіти. Кілька тисяч якісних знайдених артефактів підуть до Львівського історичного музею.

Довідка:

Пам'ятку розміщено на вершині крутого схилу лівого берега невеличкої річки Ігри - лівої притоки Серету. Це південні околиці с. Ігровиця Тернопільського району. На висоті 20-30 метрів від тальвегу долини спостерігається відслонення карбонатних порід (вапняків, крейди тощо).

На висоті близько 50 метрів від рівня річки знаходиться недіючий піщаний кар'єр, в якому і знайшли перші кам'яні вироби.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.