Київські бої українських військ із більшовиками в січні 1918 року досі належним чином не вивчені. З-поміж інших в тих боях брали участь галичани із Галицько-буковинського куреня Січових Стрільців. Вони до останнього вагались чи втручатись в "міжпартійну" боротьбу братів-наддніпрянців. Але все ж ухвалили рішення – підтримати Центральну раду. І вступили в бій. Із свого осередку на Львівській площі пішли зачищати українську столицю від повсталих більшовиків.
Директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова стала лавреаткою італійської премії Laurentum за порятунок культурної спадщини.
У травні-червні 1920 року в Борисполі спалахнуло антибільшовицьке повстання. В цей час українсько-польські війська зайняли Київ, тому бориспільчани, сподіваючись на підтримку, підняли атибільшовицьке повстання у місті та взяли владу до своїх рук.
Пам'ятник Миколі Щорсу не є пам'ятником історичному прототипу, а культовому образу червоноармійського командира, штучно створеному за прямої вказівки Сталіна, і перетвореному на ключову постать/кліше радянської пропаганди. Збереження цього пропагандистського символу означало б подальше культивування комуністичної міфології.
Нинішня російсько-українська війна далека до завершення, а вже з'являється її історіографія. Книга журналіста Сергія Руденка "Бій за Київ" – це публіцистична хроніка певного закінченого, будемо сподіватися, етапу цієї великої війни.
Проєкт Стріткод: історія на кожному кроці розповідає про видатних людей минувщини і сьогодення, на чию честь названі наші вулиці, прямо з просторів цих самих вулиць.