23 серпня до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності в Національному музеї історії України відкривається виставка прапорів та реліквій української незалежності із колекції музею.
Відвідувачі виставки побачать раритети епохи, які наочно демонструють те, якими різноманітними способами пропаганда просочується в усі сфери людського життя.
На розі вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 готується забудова. За кількасот метрів звідси знаходиться Брама Заборовського, пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, один із об’єктів Національного заповідника “Софія Київська”.
Відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.
Український інститут національної пам’яті подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування рішень Київради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича.
Київська місцева прокуратура №5 та з Департамент захисту національної державності Служби безпеки України викрили хлопця, який показав свастику на моніторі торговельного центру столиці.
"Бути філологом, істориком, психологом чи філософом - безперспективно!". Така думка зараз поширена. А 25 липня кандидат історичних наук Людмила Ващук на своєму прикладі доведе геть протилежне.
У четвер, 18 липня в Києві відбулося перше відкрите засідання Національної комісії з реабілітації, яка надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні.
18 липня о 14:00, в приміщенні Українського Інституту національної пам’яті (м. Київ вул. Липська, 16) відбудеться перше відкрите засідання Національної комісії з реабілітації.
Український інститут національної пам’яті отримав повний текст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери і Романа Шухевича та здійснює підготовку апеляції.
«Заарештували його, керуючись тими мотивами, що, мовляв, німці знають про його політичні, антирадянські погляди і після захоплення Києва можуть його використати. Щоб не давати ворогу такої можливості, його і заарештували, і незабаром він… помер». Хрущов збрехав.
13 липня Всеукраїнська кампанія "Пам'ять Нації" запрошує на лекцію "Військова обрядовість Руси: вовчі зграї стольного Києва", що відбудеться на Замковій горі. Беріть каремати для сидіння!