Історію Ірландії не можна читати без заспокійливого. Доля подарувала цьому острову божественну красу й пекельне горе. Ірландська історія послідовно рухається спіраллю, наче це безкінечний, розтягнутий на століття День байбака: міжчасся — трагедія — міжчасся — трагедія — міжчасся — трагедія. Вельми схоже на Україну.

"Бити, бити й бити ворога! Гнати його з Ірландії, визволити з англійського ярма". Для досягнення мети вони використовують як агітацію, так і терор. Не тільки проти військових і представників окупаційної адміністрації, але й тих, хто співпрацює з їхнім ворогом – "опортуністів" і "реалістів".