"Прем'єра призначена на осінь, напередодні виборів в Україні. Ви взагалі розумієте, які часи настають?" - "Сподіваюся, ви не маєте на увазі тоталітарні". - "Саме вони!" - раптом увірвалася в розмову помічниця продюсера. (рос.)

"Німеччина використовує мене, щоб відвернути увагу від військових злочинів, учинених німцями, щоб неправдиво проголосити – мовляв, справжніми злочинцями були українці та інші європейські сусіди нацистів".

Російські організації Криму не хочуть, щоб аеропорт носив ім'я радянського аса Амет-хана Султана, а пропонують назвати повітряні ворота Сімферополя на честь... князя Григорія Потьомкіна. Тільки б не кримський татарин!

"В результаті великого терору загинули 682-691 тисячі людей, ми знаємо це число; воно, можливо, неточне, але близьке до істини. І це новий факт".

Днями в Києві в Музеї гетьманства відбулася презентація книги журналістки Валентини Штинько - художньо-документальної повісті про волинянку Галю Мельник-Калужинську, кохану жінку гетьманича Данила Скоропадського.

Видання розповідає про невідомі сторінки життя та діяльності керівника Служби безпеки ОУН (бандерівців). На основі архівних документів, спогадів і літератури зроблено спробу реконструювати постать Миколи Арсенича, проаналізовано його причетність до репресій у повстанському середовищі, з'ясовано обставини його загибелі у криївці в 1947 р.

Поведение чеченцев во время войны мало чем отличается от поведения их соседей, как депортированных, так и оставшихся на своей земле. Главная же проблема была в том, что реальная мобилизационная политика советских военных органов находилась в резком противоречии с конституционным декларированием равноправия народов.

"Абсолютний послух і жорстоке покарання" - на цих двох китах базувалась окупаційна німецька влада. Поза законом оголосили "зберігати зброю і боєприпаси, підтримувати зв'язок з радянською стороною за допомогою телефону, телеграфу, оптичних чи інших приладів, переховувати або допомагати солдатам і офіцерам Червоної армії, фотографувати, утримувати поштових голубів, мати радіоприймачі, контактувати з полоненими".

5 березня 1950 року в результаті спецоперації радянських спецслужб було викрито останню схованку очільника УПА Романа Шухевича в селі Білогорща під Львовом (нині входить у місто).

Соратник Гітлера, війська якого брали участь у нападі на СРСР, був розстріляний разом із кількома високими чинами за вироком комуністичного трибуналу 1 червня 1946 р.

Його авторами були Богдан Лепкий і Святослав Гординський, Іван Крип’якевич і Михайло Возняк, Дмитро Дорошенко і Дмитро Чижевський, Євген Маланюк і Тодось Осьмачка, Юрій Клен і Михайло Орест, Юрій Косач і Юрій Шевельов.

Інститут національної пам’яті на чолі з членом-кореспондентом НАН України Валерієм Солдатенком відтворює кимось уже призабуту, а комусь і геть незнайому атмосферу партійного офіціозу часів «розвинутого соціалізму».