У столиці досі стоять 12 пам’ятників Іллічу та стела чекістів. Український інститут національної пам’яті звернувся до київського міського голови Віталія Кличка щодо необхідності демонтувати низку пам’ятників та пам’ятних знаків.

З 1 вересня Галузевий державний архів Служби безпеки України запровадив нові правила користування документами Національного архівного фонду у читальному залі. Правила привели у відповідність до Закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що входить в пакет так званих «декомунізаційних».

Конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х—1950-х років", який проводиться вже четвертий рік поспіль, продовжено до 17 жовтня.

23 вересня професор української та євразійської історії Марк фон Гаген прочитає в Києві лекцію "Голодомор і Голокост як найвищі стадії колоніалізму".

22 вересня в Київському будинку вчителя відбудеться презентація двотомника “На полі чести” на честь світлої пам'яті дисидента й філософа Євгена Сверстюка.

Польсько-українського форум діалогу істориків є спільною ініціативою Інститутів національної пам’яті Польщі та України. У Києві та Варшаві пройшли зустрічі науковців польської та української груп.

Пам’ятна Академія вшанує 800 тисяч українців, депортованих з Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини у ХХ столітті.

24-25 вересня 2015 року у Харкові пройде міжнародна дослідницька конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи".

Чеська громадська організація Асоціація з міжнародних питань АМО оголошує про проведення конкурсу шкільних усноісторичних проектів для вчителів історії і суспільних дисциплін.

Залишки Трипільської культури знайдено під час міжнародної археологічної експедиції у печері Вертеба на Тернопільщині.

Політв’язень,член-засновник Української Гельсінської групи, віце-ректор Українського Католицького університету, учасник групи "Першого грудня" Мирослав Маринович розповість про людську драму життя в тоталітаризмі в рамках історичного майданчика Форуму видивців у Львові.

У Львові, місті, яке одне з перших в Україні ще у 1939 році потрапило у вир світового протистояння — до 70-річчя завершення Другої світової війни Інститут національної пам’яті представив український вимір тієї війни.

Інститут національної пам’яті Польщі спільно із Українським інститутом національної пам’яті та Харківським історичним музеєм запрошують відвідати виставку «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ», яка присвячена 75-м роковинам цих трагічних подій.

Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на багато десятиліть. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її учасники. Як же бачить цю війну Україна?

Більше 6 мільйонів солдатів у шістьох арміях на всіх фронтах від Атлантики до Тихого океану. Яку роль відіграли ці українці у світовому протистоянні? Вперше історики представлять український вимір тієї війни.

3 вересня Тарас Березовець презентував книгу "Анексія: острів Крим. Хроніки "гібридної війни".

Історичний майданчик Форум видавців проводить у партнерстві з Українським інститутом національної пам’яті. Події відбуватимуться на двох локаціях – Національний музей "Тюрма на Лонцького" і зала в готелі "Жорж".

Українська Друга світова війна, історії Майдану, окупація Криму в ретроспективі, письменники-ветерани АТО, іноземці в УПА, масони в Україні, як "розкопати" історію своєї родини - про це та багато чого іншого можна буде почути на історичних майданчиках "Форуму видавців-2015", який проходитиме 9 - 13 вересня у Львові.

У Музеї шістдесятництва відкривається виставка "Я з вами", присвячена 30-м роковинам українського поета-шістдесятника Василя Стуса

2 вересня світ відзначає 70-ту річницю завершення Другої світової війни. У цей день 1945 року на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.