В Києві відкрилась виставка про правозахисну діяльність української діаспори

До Міжнародного дня захисту прав людини документальна виставка "Незбориме плем’я" відкрилася у читальному залі Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

Виставка висвітлює різні напрями та форми діяльності української діаспори у США, Канаді, Німеччині, Франції, Австралії, спрямованої на захист прав людини в Україні доби тоталітаризму та привернення світової спільноти до проблеми репресивної політики радянської влади щодо української інтелігенції.

 

Після згортання "хрущовської відлиги" і відновлення репресій, опинившись у таборах та на засланні українські політв’язні не припиняли інформувати світ про про порушення прав людини у радянському союзі,  підпільно передаючи за кордон листи, заяви, звернення та меморандуми.

Представлені на виставці документи розкривають складну долю українських політв’язнів Миколи Горбаля, Івана Кандиби, Святослава Караванського, Левка Лук’яненка, Валентина Мороза, Василя Овсієнка, Миколи Плахотнюка, Миколи та Раїси Руденків, Івана і Надії Світличних, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Данила Шумука та багатьох інших.

На відкриття виставки завітав і один з найактивніших учасників українського правозахисного руху Левко Лук’яненко.  Він наголосив на тій особливій ролі "голосу українських політв’язнів", яку виконувала наша діаспора за кордоном, інформуючи про репресії в Україні громадськість і уряди демократичних держав. Проте, за його словами, лише третина документів, створених політв'язнями, потрапляла за кордон, решта ж перехоплювалась репресивними органами СРСР.

 

Відвідувачі виставки мають  можливість ознайомитися з невідомими широкому загалу документами, які містять інформацію про власне порушення прав людини в УРСР, а також заходи на їх захист -  матеріальну допомогу дисидентам, підготовку звернень, маніфестацій та акцій на підтримку політв’язнів, що організовувалися Державним центром УНР в екзилі та впливовими українськими громадсько-політичними організаціями.

Серед них – Організація державного відродження України, Українське національне об’єднання Канади, Український конгресовий комітет Америки, Комітет українців Канади, Об’єднання українців у Франції та ін.

Особливу увагу зосереджено на документах, які відклались у результаті роботи комітетів та комісій, створених при Світовій координаційній раді Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій та Світовому конгресі вільних українців з метою захисту прав українських політичних в’язнів у Радянському Союзі.

Вхід вільний. Виставка триватиме до 30 грудня 2015 р.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.