У книзі про шістдесятників виявлено плагіат

Літературознавець Богдан Тихолоз подасть до суду на Дмитра Дроздовського, який скопіював фрагменти його літературної роботи про шістдесятників та видав за свої

Викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Тихолоз заявив, що виявив плагіат у творчості головного редактора журналу "Всесвіт", експерта УКФ, докторанта та наукового співробітника Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Дмитра Дроздовського.

 
Плагіатор Дмитро Дроздовський

"Я, Богдан Тихолоз, кандидат філології, літературознавець, автор близько 200 наукових праць і директор Дому Франка, заявляю про факт плагіату, виявлений у "статті" Дмитра Дроздовського "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…", що містить численні прямі текстові запозичення з моєї праці "Поети-шістдесятники" (Київ-Львів, 2001) без жодної вказівки на їхнє справжнє авторство", - зазначено у повідомленні Богдана Тихолоза.

Праця Богдана Тихолоза вийшла друком у 2001 році і більше не перевидавалась. Публікація Дмитра Дроздовського доступна онлайн. Тому на неї часто роблять посилання інші дослідники.

Тихолоз провів детальний аналіз обох праць і виявив, що 53% наукової статті "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…" належать його авторству. Львівський науковець оприлюднив таблицю з детальним зіставленням фрагментів тексту.

У коментарях до допису Тихолоза Дроздовський стверджує, що на своїй сторінці у Фейсбуці вибачився перед ним. Утім згадані вибачення недоступні для загального перегляду.

За деякий час він оприлюднив пост іншого змісту - відкритий для усіх без вибачень, але з переліком власних наукових досягнень. Критику ж у свій бік він оцінив як діяльність "гейтерської групи", яку дратує його "робота в системі конкурсів і проєктів.., наукова діяльність".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.