УІНП презентував ролик до 45-річчя Української Гельсінської Групи. ВІДЕО

9 листопада 1976 року, в Москві, на квартирі дисидента Олександра Гінзбурга колишній фронтовик та письменник Микола Руденко оголосив про створення Української Гельсінської Групи (УГГ) перед іноземними журналістами.

До 45-річчя створення Української Гельсінської групи УІНП підготував історично-пізнавальний ролик.

 

Засновниками УГГ стали десять українських дисидентів: Петро Григоренко, Микола Руденко, Оксана Мешко, Олесь Бердник, Левко Лук'яненко, Ніна Строката, Мирослав Маринович, Микола Матусевич, Олекса Тихий, Іван Кандиба.

Практично усі члени УГГ були заарештовані. Часто за сфабрикованими кримінальними обвинуваченнями, і засуджені на максимальні терміни. Загальний термін ув'язнення членів УГГ – 550 років, із них 170 – за участь в організації. Але їхній вклад був відчутний, зокрема діяльність членів УГГ стала одним із чинників розвалу СРСР.

Ролик створено студією "Диваки Продакшн" у межах циклу "Події епохи". У відеоролику використана історична хроніка із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного та кадри Майдану, зняті студією Babylon-13.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.