На Хмельниччині невідомі знесли погруддя енкаведисту Антону Одусі

У Славуті на Хмельниччині знесли пам’ятник енкаведисту Антону Одусі. У регіоні він відомий розстрілами воїнів УПА та катуванням полонених.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив співзасновник проєкту "Декомунізація. Україна" Вадим Позняков, передає Локальна історія.

 

Активіст підкреслив, що Антон Одуха особисто катував та вбивав вояків УПА, "а бійці його загону вбивали навіть українських дітей".

До того ж, за інформацією Познякова, у Славуті біля краєзнавчого музею стоїть ще одне погруддя енкаведисту.

"Загальна кількість об'єктів на Хмельниччині дуже велика. Як для демонтажу так і вулиць перейменувати треба ще дуже багато. Це мене дуже дивує, враховуючи, який західний це регіон", – написав Вадим Позняков.

Водночас видання Zaxid.net повідомило, що повалення пам'ятника енкаведисту Одусі розслідує поліція.

 

За даними журналістів, у четвер, 3 лютого, невідомі звалили у Славуті погруддя енкаведисту Антону Одусі. Наразі поліція встановлює причетних до цього осіб.

Відомо, що до міськради Славути неодноразово зверталися мешканці з проханням демонтувати пам'ятник з огляду на закон про декомунізацію, втім цього так і не було зроблено.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.