«UA: Культура» запрошує до створення фільму про Григорія Сковороду

Суспільний канал "UA: Культура" оголосив мистецький конкурс на створення документального проєкту з робочою назвою "Сковорода 300".

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Проєкт буде присвячений трьохсотій річниці з дня народження видатного українського філософа-містика, богослова, поета і педагога Григорія Савича Сковороди. "UA: Культура" пропонує креативним командам відобразити історії з життя Сковороди, а також навести приклади існування його творчого доробку сьогодні, у сучасному просторі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, цільова аудиторія фільму — телеглядачі, які цікавляться історією та культурними процесами в Україні загалом і постаттю Григорія Сковороди зокрема. Такі, які залюбки приймають інформацію про ключових культурних постатей сучасності через медіаконтент і потребують більше інформації про особистості, що формували культуру України.

Хронометраж — від 70 до 90 хвилин. Бюджет — до 1,5 млн грн з урахуванням податків та зборів.

Повідомляється також, що прем'єру фільму планують показати 3 грудня 2022 року, у день пам'яті Григорія Сковороди, на каналі "UA: Культура".

До розгляду приймаються пропозиції на виробництво, за результатами реалізації яких до 1 листопада 2022 року (включно) створюються та передаються майстер-копії документального фільму, комплект вихідних та інформаційних матеріалів та майнові права на фільм. Документація про мистецький конкурс розміщена за посиланням.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.