В Україні 300-річчя від дня народження Сковороди відзначать на державному рівні

Верховна Рада ухвалила постанову "Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди" (№4084).

Як передає кореспондент Укрінформу, постанову підтримали 280 народних депутатів.

 

Документом пропонується урочисто відзначити на державному рівні 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Як зазначається у пояснювальній записці, пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів та відповідним міністерствам провести організаційні роботи з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 300-річчя від дня народження Сковороди та передбачити необхідні видатки при опрацюванні проєктів Держбюджету на 2021 та 2022 роки для фінансування таких заходів.

Держкомітету телебачення і радіомовлення України пропонується організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і творчості Григорія Сковороди, та забезпечити висвітлення через засоби масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 300-річчя від дня його народження.

"Укрпошті" запропоновано видати серію поштових марок, присвячених 300-річчю від дня народження Сковороди.

Окрім того, пропонується рекомендувати Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди.

Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування запропоновано розробити план заходів із відзначення цієї дати.

Реалізація постанови потребує виділення коштів в обсязі, який буде запропоновано організаційним комітетом і передбачено у державному та місцевих бюджетах на 2021- 2022 роки.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.