Проспект Небесної сотні в Одесі не носитиме імені Жукова

Проспекту Небесної сотні в Одесі не повернуть стару назву – рішення про скасування розпорядження Геннадія Труханова, про проведення громадських слухань щодо повернення назви Маршала Жукова проспекту Небесної сотні залишив в силі апеляційний суд.

П'ятий апеляційний адміністративний суд залишив чинним рішення попередньої інстанції, повідомляє Depo.Одеса.

 

Як розповіла виданню депутатка Одеської міської ради Жанна Мандриченко, партія "Європейська солідарність" домоглася визнання незаконним розпорядження міського голови від 14 вересня 2020 року №793 про повернення деяким об'єктам топоніміки попередніх назв (Жукова та 25 Чапаївської дивізії).

"В першій інстанції окружного адміністративного суду змогли довести свою позицію. Труханов подав апеляцію і сьогодні нам вдалося відстояти свою правову позицію вдруге", – зазначила Мандриченко.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.