АНОНС: Презентація фотоальбому унікальних світлин «Незалежність. Найкращий час»

Сьогодні Український інститут національної пам’яті спільно з «Укрінформом» та видавничим домом «Антиквар» презентують унікальний фотоальбом до 30-річчя проголошення незалежності України – «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time».

Про це повідомила пресслужба УІНП.

 

На сторінках видання 30 років незалежності показані крізь об'єктив фотокореспондентів "Укрінформу". Фотоархів агентства – найбільший в країні, він налічує понад пів мільйона фото, тож саме там зберігається найповніший фотолітопис нашої новітньої державності. Більшість світлин опубліковані в альбомі вперше.

Утім, презентований фотоальбом не є ілюстрованою історією України, радше це сфокусований погляд на шлях, пройдений країною за цей час, на сумні, радісні, хвилюючі та пам'ятні події, свідками й учасниками яких ми були. Кожному з п'яти розділів видання передує есе публіциста, письменника й театрального критика Віталія Жежери, яке допомагає відчути атмосферу й дух на тих відтинках нашого спільного шляху у 30 років завдовжки.

Фотоальбом виданий одразу українською та англійською мовами. Він вийшов друком у видавничому домі "Антиквар".


До участі у презентації запрошені як безпосередні творці фотоальбому, так і дипломати, урядовці, представники культурної та інформаційної сфер, яким це видання може стати в нагоді. Учасники зможуть отримати примірник фотоальбому.


Спікери презентації:

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Олександр Харченко, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ";

Ганна Шерман, директорка видавничого дому "Антиквар";

Віталій Жежера, публіцист, письменник, автор есе, що увійшли до фотоальбому.


Час: 26 січня, вівторок, 12:00


Місце: "Укрінформ" (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2 поверх).


Презентація транслюватиметься на ютуб-каналі "Укрінформу". Відвідання заходу за акредитацією: anna@ukrinform.com та за дотримання правил відвідання пресцентру "Укрінформу" у період протиепідемічних обмежень.


Електронна версія фотоальбому також буде оприлюднена на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.