Альбом унікальних світлин за 30 років незалежності презентували та виклали у вільний доступ

Фотоальбом «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time» Український інститут національної пам’яті та видавничий дім «Антиквар» презентували 26 січня в інформаційному агентстві «Укрінформ». Видавничий проєкт присвячений 30-річчю проголошення незалежності України

Більшість зі світлин, що увійшли до фотоальбому, опубліковані вперше. Його електронна версія вже є у вільному доступі.

 

Окремі фото з видання як виставковий проєкт наразі експонуються у приміщенні пресцентру "Укрінформу", а згодом з'являться у вікнах інформагентства.

На сторінках фотоальбому 30 років незалежності показані крізь об'єктив  фотокореспондентів  "Укрінформу". Фотоархів агентства – найбільший в країні, він налічує понад пів мільйона фото, тож саме там зберігається найповніший фотолітопис нашої новітньої державності.

"У нас була ідея створити візуальну історію незалежності для людини з будь-якою освітою та бекграундом. Щоб будь-хто міг погортати сторінки і зрозуміти, що таке незалежність, відчути її", – зазначив під час презентації голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Презентований фотоальбом є не просто ілюстрованою історією України, а радше сфокусованим поглядом на шлях, пройдений країною за цей час, на сумні, радісні, хвилюючі та пам'ятні події, свідками й учасниками яких ми були. Кожному з п'яти розділів видання передує есе публіциста, письменника й театрального критика Віталія Жежери, яке допомагає відчути атмосферу й дух на нашому спільному шляху у 30 років завдовжки.

"У цій добірці закарбована пам'ять, – зауважив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. – Фотоальбом дає змогу зануритися в історію, яка була різною. Там, зокрема, відображена наша війна на Сході з росіянами. Завдяки цим фото кожен може заново відчути  події, які переживала країна упродовж 30 років. І, як на мене, дуже пасує назва "Найкращий час", тому що у незалежності поганих часів не буває".

Фотоальбом вийшов друком у видавничому домі "Антиквар". Його директорка Ганна Шерман розповіла, як відбувалася робота над проєктом, зокрема відбір фото. Презентацію повністю можна подивитися на ютуб-каналі  "Укрінформу".

Участь у події взяли дипломати і журналісти. Зокрема, дипломат, міністр закордонних справ у 2007–2009 роках Володимир Огризко, Надзвичайний та Повноважний Посол України з 2001 по 2005 рік Андрій Веселовський. Вони відзначили, що альбом є двомовним – українською та англійською мовами, й зауважили, що видання може бути корисним для дипломатичних місій України.

Електронна версія фотоальбому вже доступна для всіх на сайті Українського інституту національної  пам'яті.

Друковану версію інститут надаватиме у відповідь на обґрунтований запит. Інструкція, як надіслати такий запит.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.