У Німеччині знайшли поховання українських солдатів, які зникли під час Другої світової війни

У Німеччині виявили останки українських солдатів, які зникли безвісти понад 80 років тому.

Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

 

Останки виявили у 2021 році в одному з районів Бремену на півночі Німеччини, де розпочалася підготовка до промислового будівництва.

Будівельний майданчик планували розмістити на місці засипаного піском колишнього кладовища часів Другої світової війни. Серед місцевих це місце поховання радянських військовополонених і примусових робітників було відоме як "Російське кладовище".

"Українські дипломати в Генеральному консульстві України в Гамбурзі дізналися про плани будівництва. Звісно, ми розуміли, що кладовище ніяке не "російське", а радянське, і що серед радянських військовополонених і примусових робітників могли бути українці", — написав Кулеба.

Українські дипломати разом із місцевими активістами звернулися до місцевої влади та наполягли на важливості для України дослідження цього місця і гідного вшанування всіх жертв. Будівництво призупинили та провели дослідження.

Кулеба додав, що після завершення війни американська армія задокументувала на кладовищі 772 поховання. Але в 1947—1948 роках були перепоховані лише 456 з них. Згодом розкопки з невстановлених причин припинили, а саме кладовище засипали двометровим шаром піску. "Понад 300 поховань могли залишатися забутими і без належного вшанування", — зазначив міністр.

Після звернення дипломатів влада Бремену оголосила про початок археологічних розкопок, до яких долучилися студенти-археологи КНУ ім. Тараса Шевченка. Один з них знайшов жетон, який належав українському солдату Івану Пастернаку. Також археологи знайшли останки ще двох українських воїнів — Сергія Селика (Зелика), уродженця Київської області, і Миколи Ковальчука з Волині.

 

"На розкопках ще є неідентифіковані рештки, тож незабаром нас можуть очікувати нові відкриття. Розкопки триватимуть до березня 2022 року", — заявив Кулеба.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.