У Нью-Йорку музей прибрав статую Теодора Рузвельта через расизм

Музей природничої історії США у Нью-Йорку прибрав зі свого входу статую 26-го американського президента Теодора Рузвельта на коні. Ще у 2020 році пам'ятку називали такою, що представляє «темношкіре й корінне населення США як підневільне й расово нижче».

Про це повідомляє Громадське із посиланням на CNN.

 
Фото: AP Photo / Kathy Willens

Скульптура зображувала Теодора Рузвельта верхи на коні з індіанцем та африканцем обабіч нього. У червні 2020-го на тлі протестів Black Lives Matter Музей природничої історії попросив владу Нью-Йорка прибрати статую. Місто підтримало пропозицію, а прибрали пам'ятку лише нещодавно.

За словами речника музею, скульптуру почали прибирати 18 січня 2022 року, а завершили демонтаж 20 січня. Тепер фахівці мають відреставрувати площу, де раніше був пам'ятник.

Саму скульптуру не знищать, її перевезуть до Президентської бібліотеки Теодора Рузвельта у штаті Північна Дакота. Відкриття бібліотеки заплановане на 2026 рік, там зазначили, що уклали довгострокову угоду щодо пам'ятника.


Статую Теодора Рузвельта відкрили в 1940 році в межах більшого меморіалу на честь 26-го президента США. Політик керував Сполученими Штатами у 1901-1909 роках. У 1906 році він отримав Нобелівську премію миру.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.