У Нью-Йорку музей прибрав статую Теодора Рузвельта через расизм

Музей природничої історії США у Нью-Йорку прибрав зі свого входу статую 26-го американського президента Теодора Рузвельта на коні. Ще у 2020 році пам'ятку називали такою, що представляє «темношкіре й корінне населення США як підневільне й расово нижче».

Про це повідомляє Громадське із посиланням на CNN.

 
Фото: AP Photo / Kathy Willens

Скульптура зображувала Теодора Рузвельта верхи на коні з індіанцем та африканцем обабіч нього. У червні 2020-го на тлі протестів Black Lives Matter Музей природничої історії попросив владу Нью-Йорка прибрати статую. Місто підтримало пропозицію, а прибрали пам'ятку лише нещодавно.

За словами речника музею, скульптуру почали прибирати 18 січня 2022 року, а завершили демонтаж 20 січня. Тепер фахівці мають відреставрувати площу, де раніше був пам'ятник.

Саму скульптуру не знищать, її перевезуть до Президентської бібліотеки Теодора Рузвельта у штаті Північна Дакота. Відкриття бібліотеки заплановане на 2026 рік, там зазначили, що уклали довгострокову угоду щодо пам'ятника.


Статую Теодора Рузвельта відкрили в 1940 році в межах більшого меморіалу на честь 26-го президента США. Політик керував Сполученими Штатами у 1901-1909 роках. У 1906 році він отримав Нобелівську премію миру.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.