Науковці знайшли рештки найдавнішої гібридної тварини

Жителі стародавньої Месопотамії 4500 років тому, задовго до появи коней, використовували гібридів віслюка та сирійського кулана – тварин під назвою кунга.

Про це йдеться у дослідженні науковців із Франції, США та Німеччини, передає The New York Times.

 
Фото:Glenn Schwartz/John Hopkins University

Археологи і раніше припускали, що ці тварини, рештки яких іноді виявляли в багатих похованнях, були результатом схрещування, та доказів цього було недостатньо.

Однак нещодавно група вчених опублікувала результати дослідження, під час якого вивчалася ДНК стародавніх тварин.

Фахівці секвенували геном кунга з багатого поховального комплексу в Сирії під назвою Умм-ель-Марра, віслюків, рештки яких виявлено у храмовому комплексі Гебеклі-Тепе, яким близько 11 тисяч років, та двох останніх тварин цього виду із зоопарку у Відні.

 
Фото: Peter Barritt/Alamy

На основі порівняння геномів науковці з'ясували, що кунга виведений унаслідок схрещування самиці віслюка (Equus Africanus asinus) та самця сирійського кулана (Equus hemionus hemippus).

Кунга є першим відомим прикладом виведеного людиною гібриду двох видів тварин, селекція якого виходить далеко за межі традиційних процесів одомашнення тварин, йдеться у матеріалі.

Єва-Марія Гейгл, фахівець з давніх геномів із Паризького університету й одна із вчених, які проводили дослідження, зазначила, що це є прикладом "ранньої біоінженерії", яка розвинулася у щось на кшталт давньої біотехнологічної індустрії.

Як і мули, які є гібридами коня й віслюка, кунга були безплідними. Вони вирізнялися досить агресивною поведінкою та неслухняністю і були предметом розкоші через високу вартість. Їх використовували під час битв і для військових церемоній. Це тривало щонайменше 500 років.

До цього дослідження найстарішим відомим гібридом був мул, знайдений під час розкопок у Туреччині. Вважається, що він жив 3 000 років тому.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.