Меморіал Голокосту запрошує студентів на стажування

Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів

 

Меморіал Голокосту розпочинає стажування з опрацювання архівів для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей. Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів.

Стажування відбуватиметься онлайн, фізична присутність у Києві – не обов'язкова.

Тривалість: 24 січня – 1 березня 2022 року.

Грошова винагорода – 2 500 грн.

Кількість учасників – 100 осіб.

Під час стажування учасники будуть опрацьовувати унікальні архівні документи довоєнного періоду, оцифровані Фондом електронні копії архівних документів (актові книги РАЦСів м. Києва за 1925–1936 роки та картотеки мешканців). Ці документи є важливим джерелом інформації про тогочасне населення міста, його етнічний склад, оскільки містять дані про народження, смерть, укладення шлюбів. Вони корисні не лише науковцям, а й людям, які прагнуть дослідити своє генеалогічне дерево та знайти своїх рідних.

Ми очікуємо, що за весь період кожен учасник зможе опрацювати 5 тисяч сканів та внести дані документів до таблиць, відповідно до встановленого зразку. Після закінчення учасники отримають сертифікат про проходження стажування. Ті, хто швидко та якісно опрацюють документи, також отримають заохочувальний подарунок.

Ви – ідеальний кандидат, якщо:

є студентом або аспірантом закладу вищої освіти України;

цікавитеся історією, темою Голокосту та Другої світової війни;

уважні та пунктуальні;

маєте високий рівень цифрової грамотності;

у вас є стабільний Інтернет.

Навчання на історичному факультеті, або досвід участі у стажуваннях будуть перевагою при відборі кандидатів.

Дедлайн – 20 січня (включно).

Анкету кандидата можна заповнити за посиланням: https://forms.gle/x29iBARWtThmy6V26

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.