На Прикарпатті готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт

На Прикарпатті у селі Криворівня готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт. Громада зможе побачити експозицію 16 січня.

Про це у Фейсбуці повідомила ініціативна група зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт.

 

"Ми щасливі повідомити, що готується відкриття музею Параски Плитки-Горицвіт у її рідному селі Криворівня. Відкриття для громади відбудеться 16 січня", – йдеться у повідомленні ініціативної групи.

За їхньою інформацією, музей складається з основного приміщення, розташованого у будівлі колишньої сільради, та меморіальної хати Параски Плитки-Горицвіт.

 

На широкий загал музейну експозицію планують відкрити 1 березня, у день народження Параски Плитки-Горицвіт.


Параска Плитка-Горицвіт (Горицвіт – мистецький псевдонім; нар. 1 березня 1927 р., с. Бистрець, Верховинський район Івано-Франківської області – пом. 16 квітня 1998 р., с. Криворівня, Верховинський район) — українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народна філософиня, фольклористка, етнограф, діалектолог. Типова представниця народного наївного мистецтва, яку називають "Гомером Гуцульщини". Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об'єднаний під заголовком "Подарунок рідному краєві" – 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.