На Прикарпатті готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт

На Прикарпатті у селі Криворівня готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт. Громада зможе побачити експозицію 16 січня.

Про це у Фейсбуці повідомила ініціативна група зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт.

 

"Ми щасливі повідомити, що готується відкриття музею Параски Плитки-Горицвіт у її рідному селі Криворівня. Відкриття для громади відбудеться 16 січня", – йдеться у повідомленні ініціативної групи.

За їхньою інформацією, музей складається з основного приміщення, розташованого у будівлі колишньої сільради, та меморіальної хати Параски Плитки-Горицвіт.

 

На широкий загал музейну експозицію планують відкрити 1 березня, у день народження Параски Плитки-Горицвіт.


Параска Плитка-Горицвіт (Горицвіт – мистецький псевдонім; нар. 1 березня 1927 р., с. Бистрець, Верховинський район Івано-Франківської області – пом. 16 квітня 1998 р., с. Криворівня, Верховинський район) — українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народна філософиня, фольклористка, етнограф, діалектолог. Типова представниця народного наївного мистецтва, яку називають "Гомером Гуцульщини". Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об'єднаний під заголовком "Подарунок рідному краєві" – 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.