Спецпроект

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова ОП Єрмак, - історик Нахманович

Передача в оренду Меморіальному Центру Голокосту "Бабин Яр" єдиної історичної споруди у Бабиному Ярі, де було заплановано розмістити державний музей, пояснюється безпрецедентним тиском з боку голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Про це в коментарі Цензор.НЕТ сказав Віталій Нахманович, заступник голови Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

"Меморіальний музей пам'яті жертв Бабиного Яру мав стати пілотним проєктом комплексної меморіалізації цього простору. Музей мав стисло репрезентувати підходи до висвітлення трагедії Голокосту та нацистського терору у широкому контексті історії Києва та України довоєнних часів, Другої світової війни та повоєнного часу, аж до сьогодення.

Важливо, що це мав бути погляд україноцентричний. Не в тому сенсі, що ми пропонували звести на маргінес єврейську трагедію, а в тому, що Голокост та всі інші трагедії Бабиного Яру мали бути подані в контексті української історії, української історичної пам'яті та проблем українського сьогодення.

Зрозуміло, що такий підхід аж ніяк не влаштовує власників Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", які прагнуть поширити радянську та сучасну російську візії історії Голокосту, Другої світової війни та України в цілому. Це, насправді, один із елементів світоглядної війни, що точиться між Росією та Україною, складова ідеологічної агресії з боку путінського режиму та його посіпак", - сказав він.

За його словами, серед тих, хто сприяє МЦГБЯ є багато чільних діячів Офісу Президента України.

"Одні з них займаються зривом судової реформи та проведенням фіктивних конкурсів на посади керівників силових структур. Це має дискредитувати Україну перед її західними партнерами. Інші відкривають карні справи проти політичних опонентів, що має розколоти українське суспільство. Нарешті, треті творять диверсії проти української національної пам'яті задля того, аби ідейно обеззброїти українців перед ворожою агресією.

Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова президентського Офісу Андрій Єрмак, який, схоже, надав особисті гарантії Фрідману та його партнерам щодо втілення усіх їх планів у Бабиному Яру. Лише безпрецедентним тиском з боку Єрмака та його підлеглих обумовлена поведінка і Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, і Національного заповідника "Бабин Яр", і Міністерства культури та інформаційної політики України".


Нагадуємо, що напередодні Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.