У США відзначать 100-річчя першого виконання «Щедрика» у країні

У Нью Йорку та Вашингтоні плануються заходи на честь 100-річчя з часу першого виконання «Щедрика» в США.

Про це повідомила посол України в Сполучених Штатах Америки Оксана Маркарова в інтерв'ю Радіо Свобода.

 

За її словами, "Щедрик" для українців і Carol of the Bells для американців – не лише найпопулярніша різдвяна пісня, а й приклад культурної дипломатії.

Посол нагадала неймовірну, за її словами, історію.

"Хор, який виконував у США "Щедрик", поїхав саме з місією культурної дипломатії – через пісні доносити інформацію про молоду Українську державу, яка здобула свою незалежність у 1918 році, але, на жаль, не втримала її тоді.

Хор опинився у США, коли повертатися було вже нікуди. І у США були написані нові слова для "Щедрика" англійською мовою. І буде 100 років, коли в Нью-Йорку було вперше виконано цю пісню, яка за ці 100 років захопила серця", – розповіла Маркарова.

На честь цієї події планують проводити святкування, до організації яких долучиться перша леді України Олена Зеленська.

"Ми будемо дуже активно святкувати. Перша леді також долучається до цього процесу. Вона активно опікується культурною дипломатією. Зараз плануємо багато подій у Вашингтоні, Нью-Йорку, розглядаємо деякі креативні музичні батли", – зазначила Маркарова.


Як повідомлялося, "Щедрик" – це українська народна колядка, музику до якої написав український композитор Микола Леонтович на початку ХХ століття.

У 1921 році в США приїхав український хор Олександра Кошиця, який вперше в Америці виконав відому колядку в "Карнегі-Хол".

На цьому концерті був присутній відомий американський музикант українського походження Пітер Вільховський, який пізніше написав англомовну версію української колядки Carol of the Bells.

Carol of the Bells сьогодні є однією із найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.