Спецпроект

Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту

Міністерство культури та інформаційної політики дозволило Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" передати в оренду на 15 років будинок колишньої контори єврейського кладовища.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, ідеться про єдину історичну споруду в Бабиному Ярі по вул. Юрія Іллєнка, 44.

 

Майбутній орендар − приватна фундація Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр". Частина науковців та громадськості вважають фактичним очільником і головним спонсором МЦГБЯ наближеного до Володимира Путіна російського олігарха Михайла Фрідмана.

Цей будинок, відповідно до рішення національного Оргкомітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р., був переданий Заповіднику для створення Меморіального музею пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру. Нині ж Мінкультури погодив передачу споруду в оренду МЦГБЯ.

Починаючи від 2017 року Заповідник проводив реставрацію та реконструкцію цієї будівлі, на що було витрачено понад 35 млн гривень бюджетних коштів.

Протягом 2017−2018 років за зверненням Міністерства культури та на замовлення Заповідника фахова Робоча група при Інституті історії України НАН України розробила концепцію та розгорнуту тематичну структуру експозиції майбутнього музею. Було створено декілька варіантів дизайну музейної експозиції. Її відкриття було заплановано до 80-х роковин трагедії. Але від 2019 року уряд президента Зеленського припинив фінансування усіх робіт.

Зі свого боку, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" намагався отримати в оренду будівлю колишньої контори. На замовлення Центру був розроблений проєкт реконструкції, що передбачає створення висотної надбудови, у самій конторі заплановано розмістити один з численних музеїв, які Центр планує створити у Бабиному Яру.

Відповідно до листа-погодження Мінкультури, воно наперед дозволило "проведення зміни, реконструкції, розширення, технічне обладнання" орендованої будівлі, а також створення нової наукової концепції та тематико-експозиційного плану Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

За даними Цензор.НЕТ, частина громадськості вже висловила сумнів щодо законності оренди приватною фундацією пам'ятки архітектури, яку передано у цільовий спосіб національному закладу для створення державного музею та на реконструкцію якої вже витрачено десятки мільйонів бюджетних коштів відповідно до проєкту, затвердженого державними органами.

Зокрема у листі-погодженні від Міністерства культури не сказано про те, кому саме має бути передано в оренду зазначену будівлю. Лист підписаний виконуючою обов'язки державного секретаря Тетяною Філіпченко, яка обіймає посаду директора департаменту фінансів міністерства.

Лист від Мінкультури був підписаний 31 грудня 2021 року, о 15.51, тобто наприкінці скороченого робочого дня в останній день року. Того ж дня відповідна інформація з'явилася на сайті Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.