НБУ вводить в обіг монети "Козацькі клейноди"

Національний банк України вводить в обіг срібні монети "Козацькі клейноди" у формі ромба

Монети Козацькі клейноди будуть в обігу з 30 грудня 2021 року. Українці зможуть придбати набір з чотирьох пам'ятних монет у дерев'яному футлярі або у футлярі з флоковим покривом у сувенірному упакуванні.

 

У наборі кожна монета номіналом у 10 грн. Монети Козацькі клейноди випустять тиражем 1,9 тис. штук. Вага однієї монети складе 124,4 г.

Набір пам'ятних монет у НБУ присвятили героїчній добі української історії – козацьким клейнодам.

"Історична традиція впродовж віків визначила перелік клейнодів Війська Запорозького – прапор, булава, бунчук, печатка, пернач, литаври, сурми, каламар тощо. Саме гетьманські печатки – невід'ємні атрибути влади гетьманів Григорія Лободи, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та Івана Скоропадського несуть смисловий акцент набору монет і представляють козацьку добу від її зародження до присмерку й уособлюють потужні історичні пласти" – пояснює прес-служба НБУ.

На аверсі угорі розміщений малий Державний Герб України, а за ним надпис – Україна. На трьох монетах ліворуч – позначення номіналу – 10 грн розміщене у лівому боці, а в одній монеті – на правому.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.