Нацбанк підготував пам'ятні монети до 30-річчя ЗСУ

Національний банк України введе в обіг пам’ятні монети, які створили до 30-річчя Збройних сил України – “Збройні сили України” та “Сухопутні війська ЗСУ”

Про це повідомили у пресслужбі НБУ.

 

 Монети "Збройні сили України" та "Сухопутні війська ЗСУ" введуть в обіг 1 грудня.

У банку підкреслили, що монету "Збройні сили України" присвятили українським військам, на які, відповідно до Конституції, покладаються завдання з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

На аверсі монети, окрім іншого, розмістили мблему Збройних сил та тризуб. Реверс прикрасили стилізованим рослинним орнаментом, який служить тлом для військових беретних знаків розрізнення: загальновійськового (угорі), Десантно-штурмових військ (праворуч), Військово-морських сил (унизу праворуч), Сил спеціальних операцій (унизу ліворуч), Повітряних сил (ліворуч). У центрі на дзеркальному тлі написи: Збройні сили України.

Тираж монети – 1 мільйон штук, її вага 12, 4 грама, а діасег 30 міліметрів.

Монету "Сухопутні війська ЗСУ" присвятили військам, "які є основою та головним носієм бойової могутності Збройних сил Україний. За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні ЗС своїх функцій як у мирний, так і у воєнний час".

"Сухопутні війська – це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ та артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин логістичного забезпечення, а також бригад територіальної оборони", – заявили у Нацбанку.

На аверсі монети розмістили емблему сухопутних військ ЗСУ, ліворуч від якої – малий Державний герб України, а праворуч – знак сухопутних військ ЗСУ. На реверсі викарбували українського воїна зі зброєю та бойову техніку на тлі камуфляжу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.