На Хмельниччині 2022 рік проголосили роком УПА

Таке рішення підтримали 47 із 60 присутніх на сесії депутатів облради.

Депутати Хмельницької облради оголосили 2022 рік на території області роком Української повстанської армії.

 

Про це повідомляє місцеве видання Є.

Депутати наголосили на бажанні відзначити 80-річчя створення УПА та вшанувати її героїчний внесок у боротьбу за незалежність України.

Необхідність такого рішення вони пояснили тим, що більшість населення Хмельниччини перебуває у полоні радянських міфів. Натомість історія боротьби за незалежність України залишається їм мало відомою. Мовляв, навіть у краєзнавчих музеях громад навряд чи є згадки про місцевих членів УПА.

Із 60 зареєстрованих на сесії депутатів проголошення на Хмельниччині року УПА підтримали 47 осіб.

Цим рішенням обласна рада також рекомендувала обласній держадміністрації розробити заходи, присвячені відзначенню 80-річчя створення УПА, та забезпечити їх виконання.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.