На Хмельниччині 2022 рік проголосили роком УПА

Таке рішення підтримали 47 із 60 присутніх на сесії депутатів облради.

Депутати Хмельницької облради оголосили 2022 рік на території області роком Української повстанської армії.

 

Про це повідомляє місцеве видання Є.

Депутати наголосили на бажанні відзначити 80-річчя створення УПА та вшанувати її героїчний внесок у боротьбу за незалежність України.

Необхідність такого рішення вони пояснили тим, що більшість населення Хмельниччини перебуває у полоні радянських міфів. Натомість історія боротьби за незалежність України залишається їм мало відомою. Мовляв, навіть у краєзнавчих музеях громад навряд чи є згадки про місцевих членів УПА.

Із 60 зареєстрованих на сесії депутатів проголошення на Хмельниччині року УПА підтримали 47 осіб.

Цим рішенням обласна рада також рекомендувала обласній держадміністрації розробити заходи, присвячені відзначенню 80-річчя створення УПА, та забезпечити їх виконання.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.