Україномовні аудіогіди вже працюють у музеях 25 країн

Проєкт з упровадження україномовних аудіогідів уже реалізовано у 35 музеях 25 країн.

Про це повідомила дружина Президента Олена Зеленська під час конференції керівників закордонних дипломатичних установ України "Дипломатія 30. Стратегія сильної держави" у селі Гута, передає кореспондент Укрінформу.

 
Версаль

"Розвиток мережі україномовних аудіогідів у провідних історичних та культурних установах світу. За час існування проєкту вже створено 35 аудіогідів у 25 країнах світу", – зазначила перша леді.

За її словами, екскурсію українською вже можна слухати в римському Колізеї, французькому Версалі, віденській Альбертіні, а також у музеях США, Швеції, Кенії, Казахстану, Великої Британії, Німеччини та інших країн.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.