На Житомирщині у колишній ставці Гімлера відкрили музей І та ІІ світових воєн. ВІДЕО

Поблизу Житомира в приміщенні, де в часи Другої світової війни розміщувалася ставка рейхсфюрера СС Генріха Гімлера “Геґевальд”, військові 190 навчального центру Сухопутних військ створили експозицію артефактів І та ІІ світових воєн.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Психологиня 190 навчального центру Олена Сек розповіла, що ідея створити експозицію історичних знахідок у неї та її колег виникла рік тому.

"Зараз частина цього бункеру грає роль як фотозони, так і такого місця, де можна дійсно поговорити і поміркувати про військову історію", – сказала Олена Сек.

Серед експонатів виставки предмети побуту, елементи одягу та аксесуари військових, які знайшли на території цієї військової частини, решта речей – це артефакти, які зберігалися у військових та місцевих жителів. Олена Сек розповідає, неподалік нинішнього музею знайшли унікальний артефакт –перстень 1914-1917 років.

"Це окопна творчість 1914-1917 років", – зазначила психологиня.

Експозицію облаштували у частині приміщення, де за часів Другої світової війни була ставка рейхсфюрера СС Генріха Гімлера "Геґевальд".

"Наприкінці 1941 року був побудований цей бункер, коли і будувалася ця ставка. Цей бункер перебував під маскуванням, тут зберігся автентичний фундамент, який був частиною маскувальної стіни. Ми на її місці зробили бруствер, щоб не відтворювати повністю, але й дати розуміння, які оборонні споруди застосовували військові в ті часи", – каже Олена Сек.

Водночас історик Іван Нагіленко розповів кореспондентам Суспільного, що такі ставки нацисти за окупації території України будували у Житомирській та Вінницькій області.

"Ці бункери будували з урахуванням всіх запитів, на довгі роки, оскільки у нацистів було уявлення, що буде існувати Третій Райх та ще й тисячолітній. У нацистській Німеччині тоді панувала ідеологія нацизму, яка була певною мірою релігійною і пов'язаною з язичницькими традиціями. Тому, коли вибирали місце для побудови ставок, цікавилися чи були там раніше язичницькі капища", – сказав Іван Нагіленко.

Експозицію артефактів часів Першої та Другої світових воєн, яку зібрали військові, планують поповнюватимуть і надалі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.