Запрацював віртуальний український некрополь у Польщі

Українське історичне товариство у Польщі запустило онлайн-проєкт “Живі в нашій пам’яті – віртуальний некрополь у Польщі”

Онлайн-проєкт включає реєстр цвинтарів і місць поховання відомих українців, які померли та поховані на території Польщі після 1918 року, передає кореспондент Укрінформу.

 

"У цьому віртуальному некрополі станом на сьогодні описано вже 25 кладовищ і майже 150 іменних могил українців по всій Польщі", – повідомив у коментарі агентству член Українського історичного товариства, колишній голова Об'єднання українців у Польщі Юрій Рейт. 

За його словами, завершено лише перший етап проєкту, його повна реалізація планується на три роки. 

Рейт повідомив, що поки що введено в дію польську версію сторінки віртуального некрополя, але планується запуск також української та англійської версій. 

Як зазначено на сайті віртуального некрополя, опис кожної могили супроводжено фотодокументацією місця поховання, а також біографічною довідкою похованого українця. 

Перший етап створення віртуального некрополя передбачає опис місць поховань представників української інтелігенції в Польщі міжвоєнного періоду, а також цвинтарів вояків УНР. Історики також планують детально описати українські поховання у Польщі періодів 1939-1947 років, та після акції "Вісла" 1947 року (примусове виселення українців з їхніх історичних земель на північ і захід Польщі – ред.).

Серед інституційних спонсорів проєкту є Посольство України в Польщі, Польсько-українсько-канадська фундація "Калина", Українська народна каса Дежарден у Монреалі, Світова Рада суспільної служби при Світовому Конгресові Українців, Український Конгресовий Комітет Америки (Відділ Пассейк-Берґен), багато приватних меценатів.

Українське історичне товариство у Польщі закликає усіх небайдужих підтримати проєкт фінансово.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.