Запрацював віртуальний український некрополь у Польщі

Українське історичне товариство у Польщі запустило онлайн-проєкт “Живі в нашій пам’яті – віртуальний некрополь у Польщі”

Онлайн-проєкт включає реєстр цвинтарів і місць поховання відомих українців, які померли та поховані на території Польщі після 1918 року, передає кореспондент Укрінформу.

 

"У цьому віртуальному некрополі станом на сьогодні описано вже 25 кладовищ і майже 150 іменних могил українців по всій Польщі", – повідомив у коментарі агентству член Українського історичного товариства, колишній голова Об'єднання українців у Польщі Юрій Рейт. 

За його словами, завершено лише перший етап проєкту, його повна реалізація планується на три роки. 

Рейт повідомив, що поки що введено в дію польську версію сторінки віртуального некрополя, але планується запуск також української та англійської версій. 

Як зазначено на сайті віртуального некрополя, опис кожної могили супроводжено фотодокументацією місця поховання, а також біографічною довідкою похованого українця. 

Перший етап створення віртуального некрополя передбачає опис місць поховань представників української інтелігенції в Польщі міжвоєнного періоду, а також цвинтарів вояків УНР. Історики також планують детально описати українські поховання у Польщі періодів 1939-1947 років, та після акції "Вісла" 1947 року (примусове виселення українців з їхніх історичних земель на північ і захід Польщі – ред.).

Серед інституційних спонсорів проєкту є Посольство України в Польщі, Польсько-українсько-канадська фундація "Калина", Українська народна каса Дежарден у Монреалі, Світова Рада суспільної служби при Світовому Конгресові Українців, Український Конгресовий Комітет Америки (Відділ Пассейк-Берґен), багато приватних меценатів.

Українське історичне товариство у Польщі закликає усіх небайдужих підтримати проєкт фінансово.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.