У Китаї археологи знайшли місце поселення доби неоліту

Археологи з Інституту археології провінції Ганьсу (Китай) заявили про виявлення місця поселення доби неоліту.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

Йдеться про місце поселення з віком від 5 600 до 6 100 років. Воно належить до ранньоземлеробських культур Яншао періоду неоліту в басейні середньої течії річки Хуанхе.

У центрі поселення – площа, оточена понад 100 житловими спорудами, а на її периферії перебувають три кільцеподібних рови, які використовували як оборонну споруду того періоду.

На території центральної площі городища науковці знайшли льох у вигляді печери об'ємом приблизно 60 кубометрів.

Крім того, на місці поселення було знайдено вироби з каменю та кераміки, а також кістки тварин. Особливий інтерес у фахівців викликала знайдена серед іншого нефритова головка скіпетра. За оцінками археологів, серед відомих у країні аналогів вона є найдавнішим символом влади та авторитету.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.