У Китаї археологи знайшли місце поселення доби неоліту

Археологи з Інституту археології провінції Ганьсу (Китай) заявили про виявлення місця поселення доби неоліту.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

Йдеться про місце поселення з віком від 5 600 до 6 100 років. Воно належить до ранньоземлеробських культур Яншао періоду неоліту в басейні середньої течії річки Хуанхе.

У центрі поселення – площа, оточена понад 100 житловими спорудами, а на її периферії перебувають три кільцеподібних рови, які використовували як оборонну споруду того періоду.

На території центральної площі городища науковці знайшли льох у вигляді печери об'ємом приблизно 60 кубометрів.

Крім того, на місці поселення було знайдено вироби з каменю та кераміки, а також кістки тварин. Особливий інтерес у фахівців викликала знайдена серед іншого нефритова головка скіпетра. За оцінками археологів, серед відомих у країні аналогів вона є найдавнішим символом влади та авторитету.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.