АНОНС: онлайн-подія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?"

Повернутись додому — чи можливе це для людини насправді? А якщо це народ, як випробовування часом та дистанцією змінюють його теперішнє та майбутнє?

В понеділок, 22 листопада, о 15.30 відбудеться дискусія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?".

 

Дискусія транслюватиметься українською на Facebook-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/37mb3wn) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/2XKIrvQ), а також на YouTube-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/3ENPHYH) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/3Av9eui).

Учасники дискусії, історики Мартін-Олександр Кислий та Максим Свєженцев спираються на твердження, що депортацію кримських татар слід розглядати як структуру, а не подію. Це був розтягнутий у часі процес, що охоплює не тільки звинувачення у зраді, виселення корінного народу у травні 1944 р., надсмертність та 12 років, проведених у спецпоселеннях. Йдеться також і про адаптацію до нових умов життя у вигнанні, боротьбу за повернення на батьківщину та повернення з депортації додому.
Дослідники говоритимуть про те, як саме цей процес вплинув на минуле та сучасне життя Криму, та про підходи до розуміння наслідків поселенського колоніалізму у Криму та поза півостровом.
Подію модеруватиме Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту.
Ця подія є частиною серії розмов, присвячених 75 -й річниці програми ім. Фулбрайта.
Спікери:
Мартін-Олександр Кислий – історик, кандидат наук. Досліджує історію кримських татар, захистив дисертацію під назвою "Повернення кримських татар на батьківщину в 1956–1989 роках". До його наукових інтересів належать теми міґрації, пам'яті, травми, ідентичностей та усна історія. Стипендіант Fulbright Research and Development program (2017, University of Michigan, Ann Arbor)
Максим Свєженцев – дослідник історії Криму, доктор філософії в галузі історії (PhD, Університет Західного Онтаріо). У 2020 році захистив дисертацію на тему "Phantom Limb: Russian Settler Colonialism in Crimea (1990-1997)". Наразі працює над публікацією дисертації у вигляді монографії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.