У Рівному декомунізували вулицю Островського

На сесійному засіданні депутати міської ради підтримали рішення про перейменування вулиці Островського у місті Рівному. Відтак тепер цю вулицю перейменовано на Покровську

Під час обговорення питання про перейменування вулиці Островського на сесії до депутатів звернулася мешканка вулиці Вікторія Яковчук.

 

"На нашій вулиці 40 будинків і ми опитали думку мешканців нашої вулиці. 86 підписів було зібрано проти перейменування і ми зараз представляємо громаду нашої вулиці й просимо не перейменовувати. 60 років вулиця була Островського, ми не бачимо в цьому нічого кримінального і тому просимо залишити назву", – зазначила Вікторія Яковчук.

Натомість головний архітектор Рівного Дмитро Котляров послався на закон, згідно з яким мають декомунізувати цю вулицю.

"Український інститут національної пам'яті включив Миколу Островського до осіб, які потрапляють під цей закон. Я розумію незручності для мешканців, які виникнуть. Але, мені здається, що питання ідентичності є важливим і особливо на вас не вплине", – запевнив Дмитро Котляров.

Рішення про перейменування вулиці Миколи Островського підтримали 39 депутатів. І погодили назвати її Покровською, оскільки вона розташована неподалік Покровського собору.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.