У Рівному показали відреставрований меч XI століття

Після тривалої реставрації у Рівненському краєзнавчому музеї виставили на огляд меч, якому майже 1 тис. років.

Про це йдеться у повідомленні музею у Фейсбуці.

 

"Незвичайну виставку одного експоната відкрили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Її єдиним, проте унікальним експонатом став меч, знайдений у 1991 році в літописному Дорогобужі. Цінну зброю археологічна експедиція під керівництвом Богдана Прищепи виявила у комплексі кінця XII – пер. половини XIII ст.", – йдеться в дописі.

Також повідомляється, що археологи схиляються до думки, що меч виготовили дещо раніше – в другій пол. XI – на поч. XII ст.

Незвичайну виставку одного експоната відкрили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Її єдиним, проте унікальним...

Опубліковано Рівненський Обласний Краєзнавчий Музей Пʼятниця, 26 березня 2021 р.

Із 2017 року меч перебував на реставрації у Національному науково-дослідному реставраційному центрі. Над його дослідженням та реставрацією впродовж чотирьох років працював художник-реставратор вищої категорії Віктор Голуб.

Саме він і запропонував завідувачу відділу давньої історії та археології музею Олексію Войтюку, учню Богдана Прищепи, презентувати відреставрований меч на окремій виставці.

Її органічно доповнили ілюстраціями процесу реставрації та зображенням батальних сцен Радзивіллівського літопису, над оформленням яких працювали фахівці музею.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.