СУМівці вшанували чотири українські могили на цвинтарях у Мадриді

Активісти Спілки української молоді в Іспанії у рамках розпочатої 2021 року акції «Вшануй могили на чужині» вшанувати чотири українські могили на мадридських цвинтарях Ля Альмудена та Ля Паз, а саме Теодора Барабаша, Дмитра Бучинського, Нестора Романюка та Ярослава Тріски

Як передає Укрінформ, про це Спілка української молоді в Королівстві Іспанія повідомила у Фейсбуці.

 

Ціль акції "Вшануй могили на чужині" – привернути увагу молоді до українських поховань за кордоном, зокрема в Іспанії. Прийти першого листопада на цвинтар, помолитись, покласти квіти. Виробити серед молодого покоління розуміння поваги, пам'яті, пошани, клопотання про предків, історію. Збереження українських слідів на чужині.

"До акції долучилися громадські діячі Мадриду Юрій Чопик і Мирослава Кавацюк. Також прийшли доньки похованих – Соня Барабаш і Тамара Бучинська. На емоціях родички подякували за проявлену ініціативу. В теплій та компанійській розмові доньки розповіли про деякі моменти з життя своїх татів, адже вони були великими громадськими діячами свого часу, що прославляли Україну та вболівали за її майбутнє", – йдеться в дописі.

У СУМ в Іспанії додали, що цьогоріч акцію розпочали старші дружинники. На наступний та подальші роки долучатиметься молодь. Також в планах відшукати й інші українські поховання в Іспанії. Тож, залучаємо всіх до цієї акції, яка наразі полягає в зборі інформації та підготовці до наступного року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.