Археологи знайшли на пляжі в Іспанії сліди, яким 100 тисяч років

Влітку 2020 року археологи знайшли неподалік морського курорту Маталасканьяс на півдні Іспанії майже сотню слідів, які належали неандертальцям. Науковці встановили, що їм щонайменше 100 тисяч років, і серед них є відбитки ніг дітей.

Про аналіз знахідки пише Nature.

 

Сліди залишалися недоторканними на береговій лінії надсолоної та заболоченої місцевості. Вони мають округлу п'яту, видовжену геленкову частину та короткі пальці. Загалом ці відбитки — найдавніше свідчення існування неандертальців у Плейстоцені.

Довжина слідів ніг коливається від 14 до 29 сантиметрів, і ймовірний зріст прадавніх родичів людей, які могли їх залишити — від 104 до 188 см. Більшість з людей у групі, яка перебувала на узбережжі, були молоддю.

Вчені вважають, що сліди належать 7 дітям, 15 підліткам і 9 дорослим. Наймолодшому з неандертальців могло бути 6 років. Зазначається, що ця знахідка — безцінна, оскільки подібних місцин у світі дуже мало. Зокрема в Іспанії до цього був відомий лише один слід неандертальця, який погано зберігся.

Відбитки ніг вдалося побачити завдяки тому, що навесні та влітку 2020 року сильні шторми змили значну кількість піску, і оголили прадавні шари, на яких археологи впізнали сліди людських родичів. Також на цій місцині знайшли багато слідів птахів і ссавців, які досі досліджують.

Науковці вважають, що аналіз слідів свідчить про високу вірогідність приналежності до неандертальців, оскільки в час, коли залишили відбитки, цей вид людей був єдиним, присутнім на території Західної Європи.

Їхнє перебування на пляжі цілком обґрунтоване, оскільки неандертальці були мисливцями та збиральниками та, імовірно, шукали їжу в прибережній зоні — полювали на водоплавних птахів, рибалили та збирали молюсків.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.