На Прикарпатті знайшли давнє поховання дружини священника

У селі Тустань, пошукова група працівників КП “Пам'ять“ спільно з науквоцями Національного заповідника “Давній Галич“ дослідили поховання, знайдене на території церкви Пресвятої Трійці. Виявилось, що у ньому спочиває дружина священика УГКЦ Антонія Войцеховського Лаура Леокадія. Жінка загинула у 1889 році.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор КП "Пам'ять" Василь Тимків, передає Локальна історія.

 

"Особливістю даного поховання був факт його розміщення в труні з оцинкованого металу та наявність всередині піскової суміші. В результаті робіт встановлено, що віднайдені скелетовані людські останки належали молодій людині жіночої статті", – написав Тимків.

Також в труні знайшли обручку, на внутрішній стороні якої було гравіювання з ініціалами та датою одруження – 19 лютого 1884 року.

Відтак, на основі архівних метрик історики з'ясували, що це тіло Лаури Леокадії. Вона походила з відомої священичої родини УГКЦ Теодора Молчковського, на той час очільника Галицького деканату, і була дружиною іншого, також відомого, священика УГКЦ – Антонія Войцеховського.

Дослідник зазначає, померла Лаура, ймовірно, у 1889 році. За архівними згадками, саме в цей час овдовів Войцеховський.

 

Поховання в цинковій труні, використання піску, як абсорбенту говорить, про те, що тіло, найімовірніше, доставляли здалеку і протягом тривалого часу. Також голову в правильному положенні утримували за допомогою металевої пластини, яку кріпили до труни. Припускають, що Лаура могла померти після певної лікарської операції чи лікування.

"Ось приклад однієї з історій про те, як особиста річ людини може розповісти багато цікавого про неї, навіть через майже півтора століття", – зауважив Василь Тимків.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.