У Вінниці відкрилася виставка раритетних фотоапаратів

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї у четвер, 28 жовтня, відкрилася виставка раритетних фотоапаратів "А зараз вилетить пташка...", де представлені експонати з доцифрової епохи фотографії.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила координаторка виставки – завідувачка відділу давньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Ірина Кошевіцька.

 

"Зараз ми фотографуємо абсолютно все і скрізь без будь-яких зусиль, для цього достатньо натиснути кнопку фотоапарата або доторкнутися до екрана телефона. Але ще зовсім недавно, в "аналогову" епоху, створення світлин було справжнім мистецтвом.

Тому зараз цікаво дізнатися, яким був процес фотографування та виготовлення світлин до появи цифрових технологій. Маючи у фондах музею фотоапарати минулого століття, ми вирішили показати молоді, а старшому поколінню нагадати, як увічнювалася мить у відносно недавньому минулому", – повідомила Кошевіцька.

За її словами, в експозиції представлені понад 30 фотоапаратів ХХ ст. та початку ХХІ ст. Найстарший – це німецький фотоапарат "Фотокор-1" випуску 1930-1940 років. Також представлені різні радянські моделі марок "Зенит", "Мир", "Киев", "Смена" і закордонних фірм Kodak, Polаroid та інші.

Крім того, на виставці можна побачити різноманітну фотографічну техніку та обладнання, які вже вийшли зі вжитку, раритетні фотоплівки і фотопапір, далекомір і експонометри, фотозбільшувач та глянцувач.

Відвідувачі виставки зможуть навчитися азів фотомайстерності за технологіями минулого століття: як заряджати плівку у фотоапарат і проявляти її, як друкувати світлини, зможуть зазирнути в камеру-обскуру, а також зафіксувати візит до музею, відвідавши фотозону.


Виставка представлена в академічній залі музею. Побачити представлені на ній експонати можна буде до 31 січня.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.