Революція Гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну. ВІДЕО

З моменту виходу сотень тисяч людей на українські вулиці все змінилося — студентський виступ за європейські цінності перетворився на революцію, яка триває останні 7,5 років. І Євромайдан став лише початком цієї революції.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

Переломним моментом протестів на Майдані стала ніч на 11 грудня 2013 року. Тоді киян розбудили церковні дзвони. Вони вперше за 800 років били на сполох — як у 1240-му, коли війська монголів підступили до Києва. 

Ця ніч стала першою масштабною спробою силового розгону Євромайдану. Штурм тривав близько 5 годин. На ранок "майданівцям" вдалося повністю витіснити спецпризначенців "беркуту" і бійців внутрішніх військ за периметр Майдану. 

Атака була відбита без жертв і ще жевріла надія на мирний розв'язок протестів, але вона виявилася примарною. 

"Починалося все, як доволі весела пригода. Хоча причини, що спонукали вийти на протест, були зовсім невтішними. 21 листопада 2013 року — у річницю Помаранчевої Революції — уряд Азарова скасував підписання асоціації з Європейським Союзом. Очевидно, що на користь союзу з Росією", — розповідає історик Володимир В'ятрович.

З часом ці протести увійдуть в історію під назвою "Революція Гідності". За переконанням викладача Києво-Могилянської бізнес-школи Валерія Пекара, ця революція має троїсту природу — економічну, антиколоніальну і ціннісну.

Тоді на Майдані 2013-2014 років українська незалежність окропилася кров'ю людей, які віддали своє життя за свободу. І, на жаль, євромайданівці не стали останніми жертвами у боротьбі за українську свободу — вона переросла у відкриту війну з Росією.

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту:

Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.