АНОНС: «Подорож в ГУЛАГ»: презентація досліджень Gulag.cz в Україні

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій «Подорож в ГУЛАГ»

 

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій "Подорож в ГУЛАГ":

- 26.10.2021 / 17:00 / Львів / Музей "Тюрма на Лонцького" / вул. Ст. Бандери, 1

- 27.10.2021 / 15:00 / Луцьк / Волинський національний університет імені Лесі Українки / вул. Винниченка, 30А

- 28.10.2021 / 17:00 / Київ / Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану / Будинок профспілок, майдан Незалежності, 2.  -   Увага, кількість місць обмежена, потрібна реєстрація за посиланням https://forms.gle/tPEDDCccsgZ5nSrJ7

Кінопоказ, демонстрацію додатку для віртуальної реальності, дискусію та презентацію результатів унікальних чеських досліджень організації Gulag.cz представить для української аудиторії керівник організації Штєпан Черноушек.

Вже понад десять років чеська команда Gulag.cz документує місця занедбаних таборів ГУЛАГу в колишньому Радянському Союзі, і прагне привернути до цієї теми увагу громадськості, використовуючи новітні технології. В ході чотирьох експедицій було зібрано велику кількість матеріалів, а результатами досліджень стали панорамні зйомки, 3D моделі предметів, таборів з можливістю їх огляду в віртуальній і доповненій реальності. Ці проєкти представить засновник товариства Gulag.cz Штепан Черноушек (Štěpán Černoušek).

У рамках презентації відбудеться показ документального фільму "Подорож в ГУЛАГ" (www.journeytothegulag.com) про третю експедицію команди Gulag.cz до залишків залізниці Салехард — Ігарка. У 1953 році її будівництво було згорнуто, і вона лишилася занедбаною, отримавши негласну назву "Мертва дорога".

Про гостя: Штепан Черноушек / Štěpán Černoušek

У Росію та країни колишнього СРСР їздить регулярно від 1994 року, побував від Кавказу до Полярного кола, від Калінінграду до Далекого Сходу. Росію водночас любить і боїться. Був учасником дослідницького проєкту "Чехословаки у ГУЛАГу" (Інститут дослідження тоталітарних режимів), картографує місця, дотичні до цієї теми.

У 2009 році створив громадську організацію Gulag.cz (www.gulag.cz), мета якої - популяризувати вивчення радянської репресивної системи. Відтоді організував 4 експедиції до покинутих таборів ГУЛАГу в Сибіру. Наслідком стали: віртуальний музей Gulag Online www.gulag.online, десятки статей, фільм та інше. Також очолює чеське представництво організації Меморіал.

Організатори та партнери:

Gulag.cz, Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, Чеський центр Київ, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності, Музей "Тюрма на Лонцького", Волинський національний університет імені Лесі Українки

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.