Заступниця директора Мистецького арсеналу очолить музей Ханенків

У керівництві Мистецького арсеналу відбулися зміни, заступниця директора Юлія Ваганова очолить музей Ханенків.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі Мистецького арсеналу.

 

"Анна Погрібна стане заступницею генеральної директорки Мистецького арсеналу. Натомість Юлія Ваганова, що обіймала посаду заступниці директорки з музейної і виставкової роботи, залишає Арсенал, щоб очолити Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Анна Погрібна очолить напрямок цифрової трансформації та освітньої роботи, книжкову та літературну програми", - ідеться в повідомленні.

Також зазначається, що найближчим часом до команди Арсеналу має прийти відомий артменеджер, який на посаді заступника директора опікуватиметься питаннями експонування та колекціонування сучасного мистецтва.

"Ці призначення — перший крок на спланованому Мистецьким арсеналом шляху розвитку інституції: концептуальна рамка Музею сучасного мистецтва, цифровізація та реставрація. Окрім цього, я рада, що люди зростають всередині Арсеналу. Я щиро вважаю, що Музею Ханенків неймовірно пощастило з новою керівничкою.

Юлія Ваганова, з якою ми працювали в Арсеналі пліч-о-пліч п'ять років, є непересічною артменеджеркою. Також я радію, що Анна Погрібна має можливість розвиватися у своїй інституції. Ми звикли жартома називати Анну "менеджеркою особливо складних проєктів", і це непогано описує рівень її компетенцій — дуже і дуже високий.

Сподіваюсь, мою радість розділяє й орган управління Мистецького арсеналу – Державне управління справами. І не забариться з погодженням цих призначень", - сказала директор Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.

У пресслужбі додали, що Погрібна працює в Мистецькому арсеналі понад 4 роки. Відповідала за управління творчими проєктами, зокрема була проєктним менеджером виставок: "Кожны дзень" (2021); "Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації" (2019); "Дивовижні історії Криму" (2019); "Курбас: Нові світи" (2018); "Швидкорозчинний час" (2018); "Фестиваль молодих українських художників" (2017).

Також впроваджувала менторську програму для менеджерів виставкових проєктів інституції, реалізувала проєкт професійних стажувань в Мистецькому арсеналі (2018), упорядкувала низку видань до виставок.

У 2012-2017 роках працювала в CSM/Фундації Центр Сучасного Мистецтва, де розробляла й втілювала проєкти, що стосуються учасницьких мистецьких практик, мистецтва в публічному просторі, культурної журналістики, культури пам'яті. Закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія" (культурологія).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.